1. Загальні методичні вказівки 2. Теми курсових проектів 3. Рекомендації щодо змісту курсових проектів за темами Тема 1. Підприємницька...

Информация о документе:

Дата добавления: 28/04/2015 в 06:33
Количество просмотров: 27
Добавил(а): Аноним
Название файла: 1_zagaln_metodichn_vkaz_vki_2_temi_kursovih_proekt.doc
Размер файла: 354 кб
Рейтинг: 0, всего 0 оценок

1. Загальні методичні вказівки 2. Теми курсових проектів 3. Рекомендації щодо змісту курсових проектів за темами Тема 1. Підприємницька...

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


Харківський національний університет внутрішніх справ


Факультет права та масових комунікацій

Кафедра правового забезпечення господарської діяльності















МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ
ПРОЕКТІВ


з дисципліни ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО

Галузь знань 0304 ПРАВО

Напрям підготовки 6.030401 ПРАВОЗНАВСТВО

Освітньо-кваліфікаційний рівень БАКАЛАВР

Форма навчання ДЕННА, ЗАОЧНА













м. Харків

2013 рік



Передмова

Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт з Господарського права для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) Правознавство на 46с.


СХВАЛЕНО

Науково - методичною радою

Харківського національного

університету внутрішніх справ

30.08.2013 Протокол № 1


ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою факультету права та масових комунікацій ХНУВС


28.08.2013 Протокол № 2


______________ В.І. Московець

(підпис)


ПОГОДЖЕНО

Секцією науково-методичної ради

Харківського національного

університету внутрішніх справ


29.08.2013 Протокол № 1



ЗАТВЕРДЖЕНО

На засіданні кафедри правового забезпечення господарської діяльності ФПМК ХНУВС

27.08.2013 Протокол № 2


______________ О.П. Гетманець

(підпис)

Рецензенти:

Сергієнко В.В., канд. юрид. наук, доцент, завідувач кафедрою правового регулювання економіки Харківського національного економічного університету

Кройтор В.А.., канд. юрид. наук, професор, завідувач кафедри цивільного права та процесу факультету права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ


Розробники: Жорнокуй Ю.М., доцент кафедри правового забезпечення господарської діяльності факультету права та масових комунікацій ХНУВС, к.ю.н., доцент; Загородній А.С., викладач кафедри правового забезпечення господарської діяльності факультету права та масових комунікацій ХНУВС; Карчевський К.А., доцент кафедри правового забезпечення господарської діяльності факультету права та масових комунікацій ХНУВС, к.ю.н., доцент; Полтавський О.В., доцент кафедри правового забезпечення господарської діяльності факультету права та масових комунікацій ХНУВС, к.ю.н., доцент; Сядристий А.О., ст. викладач кафедри правового забезпечення господарської діяльності факультету права та масових комунікацій ХНУВС, Харківський національний університет внутрішніх справ – Харків:, 2013. - 46 с.


© Жорнокуй Ю.М., Загородній А.С., Карчевський К.А., Полтавський О.В., Сядристий А.О.

© Харківський національний університет внутрішніх справ

1. Загальні методичні вказівки


Навчальна дисципліна "Господарське право" розрахована на поглиблене вивчення правовідносин, що виникають в процесі здійснення господарювання, тверде опанування правовим механізмом їх регулювання, отримання необхідних навиків кваліфікації господарської діяльності та захисту майнових, особистих немайнових прав, організаційних та управлінських відносин.

Однією з форм опанування та закріплення знань вказаною навчальною дисципліною є підготовка курсової роботи з певного напрямку правового регулювання господарської діяльності та захист прав суб’єктів відповідних правовідносин. Через досконале виявлення та пізнання конкретного питання чи теми досягається можливість поглибленого засвоєння суміжних інститутів.

Під час написання курсової роботи варто уважно слідкувати за змінами чинного законодавства та публікаціями в періодичних виданнях з проблем здійснення та регулювання господарської діяльності.

Підготовка роботи має починатися із глибокого засвоєння питань теми на рівні навчальної літератури, вивчення нормативного масиву, додаткової літератури, судової та адміністративної практики. При необхідності рекомендується звертатись за консультацією на кафедру.

Під час написання курсової роботи варто звернути увагу на її оформлення, яке повинно бути акуратним і містити:

1) план, який визначає предмет дослідження, вказує доцільність дослідження та його структуру, дає короткий огляд літератури, яка використана;

2) основна частина, що підрозділяється на розділи;

3) висновки, рекомендації;

4) довідкову частину, що включає титульний лист, анотацію, список використаної літератури;

5) додаток – таблиці, зразки документів, рішення судових органів.

Тема курсової роботи обирається в залежності від номеру прізвища студента за списком у групі.

Загальний обсяг курсової роботи (окрім третьої частини) повинен бути не менше 25-30 сторінок машинописного тексту (полуторний інтервал, 14 кегль, шрифт Times New Roman, параметри сторінки: ліве поле – 25 мм, всі інші – 20 мм) на аркушах стандартного типу А4, сторінки курсової роботи нумеруються.

В розгорнутому вступі слід звернути увагу на актуальність вибраної теми, рівень її дослідження у наукових статтях, монографіях, проводиться їх аналіз і оцінка.

Основна частина(зміст роботи)передбачає обов’язкове використання фактичного матеріалу з детальним аналізом законодавства.

Висновкищодо проведеного дослідження у формі власної точки зору щодо певного нормативно-правового акту (його статей), власних пропозицій чи констатації особистого бачення стану законодавства за обраною проблематикою. Не припускається виписування абзаців і речень із різних підручників.

Робота повинна мати самостійний характер, повністю розкривати зазначені питання плану.

Готова і належним чином оформлена курсова робота подається в деканат у встановлені терміни, але не пізніше ніж за місяць до початку відповідної сесії. При поданні роботи в період сесії кафедра не гарантує її рецензування у встановлені терміни із всіма наслідками, що випливають з цього.

Зареєстрована та подана на кафедру робота рецензується у семиденний строк з моменту одержання її викладачем. У рецензії вказуються як позитивні, так і негативні аспекти роботи, окремо зазначаються питання, що виносяться на захист. Проте під час захисту комісія має право задавати інші питання за обраною проблематикою (темою).

Під час захисту автор курсової роботи повинен давати чіткі та аргументовані відповіді, роботи пояснення за зауваженнями. Після цього знання оцінюються колегіально з виставленням відповідної оцінки.

Підставами для повернення роботи на доопрацювання є:

1) робота не має самостійного характеру (суцільне списування із літературних джерел, абсолютна тотожність з роботою іншого автора);

2) подання на рецензію ксерокопії (копії) роботи;

3) наявність грубих теоретичних помилок;

4) використання законодавства, яке втратило чинність або ж невикористання норм права взагалі;

5) не розкриття хоча б одного з питань передбачених планом курсової роботи;

6) не правильне оформлення курсової роботи щодо вимог передбачених методичними рекомендаціями;

7) відсутність практичної частини роботи або додатків до неї.

Доопрацьовані чи повністю перероблені роботи повертаються для рецензування обов’язково разом із попередньою роботою та рецензією на неї.

2. Теми курсових проектів

з/п

Назва теми

Модуль № 1

Змістовий модуль № 1: Загальні положення господарського права

1.

Підприємницька діяльність та господарське право: законодавчий та доктринальний підходи

2.

Господарські правовідносини та їх характеристика.

3.

Суб’єкти господарської діяльності та особливості їх правового становища.

4.

Джерела господарського права

Змістовий модуль № 2: Легалізація господарської діяльності

1.

Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.

2.

Ліцензування господарської діяльності

3.

Патентування підприємницької діяльності

Змістовий модуль № 3: Організаційно-правові форми суб’єктів господарювання

1.

Правове становище публічного акціонерного товариства

2.

Правове становище приватного акціонерного товариства

3.

Порядок створення, функціонування та припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю

4.

Порядок створення, функціонування та припинення діяльності товариства з додатковою відповідальністю

5.

Правова регламентація створення, функціонування та припинення повного товариства

6.

Правова регламентація створення, функціонування та припинення командитного товариства

7.

Правове становище виробничих кооперативів

8.

Правове становище підприємств та їх об’єднань

Змістовий модуль № 4: Припинення господарської діяльності

1.

Загальна характеристика припинення господарської діяльності. Реорганізація та ліквідація суб’єктів підприємництва

2.

Особливості ліквідації суб’єкта господарювання у зв’язку з банкрутством

Модуль № 2

Змістовий модуль № 5: Гарантії правомірного здійснення господарської діяльності

1.

Правове регулювання обмеження монополізму в господарській діяльності

2.

Правове регулювання захисту суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції

Змістовий модуль № 6: Господарські зобов’язання

1.

Поняття, види та загальна характеристика договорів в господарській діяльності

2.

Біржові договори: поняття, види та загальна характеристика

Модуль № 3

Змістовий модуль № 7: Правове регулювання окремих видів господарської діяльності.

1.

Правове регулювання інвестиційної діяльності

2.

Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

3.

Правове становище товарної біржі.

4.

Правове становище фондової біржі

5.

Правове регулювання ринку фінансових послуг

6.

Правове регулювання страхової діяльності

7.

Правове регулювання інвестиційної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах

Змістовий модуль № 8: Контроль та відповідальність у господарській діяльності

1.

Контроль та відповідальність у господарській діяльності


3. Рекомендації щодо змісту курсових

проектів за темами


Тема 1. Підприємницька діяльність та господарське право: законодавчий та доктринальний підходи.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та ознаки підприємництва.

2. Види господарської діяльності.

3. Принципи господарювання та принципи підприємницької діяльності: їх характеристика та співвідношення.

4. Поняття, ознаки та тлумачення господарського права.

5. Місце господарського права в системі права України.

Висновки.


Методичні вказівки.

Аналіз першого питання передбачає розгляд законодавчого закріплення поняття "підприємництво" (ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та його ознак, які, в більшому ступені, стосуються доктринального підходу до визначення такої категорії. Автору курсової роботи необхідно провести аналіз точок зору викладених в юридичній літературі стосовно поняття та ознак підприємництва.

Під час розгляду другого питання автору слід звернути увагу на законодавче закріплення видів господарської діяльності, а також точки зору вчених-юристів висловлені в юридичній літературі. При цьому чітко треба вказувати критерії поділу видів господарської діяльності та надавати характеристику кожного окремого виду господарювання.

Досліджуючи третє питання необхідно звернути увагу на принципи господарювання (ст. 6 ГК України) та принципи підприємництва (ст. 44 ГК України), провести їх порівняльний аналіз та зробити власні висновки. При цьому автор повинен дати характеристику кожному з таких принципів, що повинно ґрунтуватися на положеннях законодавства, яке діє на момент написання курсової роботи.

Висвітлення четвертого питання передбачає розгляд автором курсової роботи точок зору вчених-юристів. Необхідно приводити приклади таких точок зору з обов’язковим посиланням на відповідний навчальний посібник або монографічне видання. При цьому необхідно провести аналіз означених наукових позицій і викласти власне бачення поняття господарського права та його ознак.

Розгляд п’ятого питання передбачає проведення системного аналізу системи права України. З метою з’ясування місця господарського права в такій системі необхідно дослідити зв’язок та співвідношення норм господарського права з нормами інших галузей права України. При цьому обов’язково звернути увагу на зв’язок з конституційним, цивільним, адміністративним, трудовим та іншими галузями права.


Тема 2. Господарські правовідносини та їх характеристика.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття, види та елементи господарських правовідносин.

2. Об’єкти господарських правовідносин.

3. Суб’єкти господарських правовідносин.

4. Підстави виникнення господарських правовідносин.

Висновки.


Методичні вказівки.

Розкриття першого питання теми у значній мірі пов’язується із знаннями базових положень теорії права про правовідносини, а також відповідних положень цивільного права, які стосуються поняття цивільних правовідносин, їх видів, елементів та загальної характеристики. Розгляд першого питання також передбачає врахування відповідних положень адміністративного права, які стосуються питань, пов’язаних з адміністративними (управлінськими) правовідносинами взагалі, та з загальними засадами управління економікою, зокрема. Після проведення відповідного аналізу автор повинен визначити поняття господарських правовідносин.

Зауважимо, що аналіз вказаних вище положень та запропоноване автором поняття господарських правовідносин дозволять визначити й відповідні їх види. У даному разі слід відмітити, що залежно від обраної правової позиції виділення тих чи інших видів господарських правовідносин може бути різним. Крім того, аналіз положень теорії права дозволить виокремити елементи господарських правовідносин.

Під час написання другого питання автору слід з’ясувати тлумачення категорії "об’єкт правовідношення". При цьому, слід торкнутися співідношення понять "об’єкт правовідношення" та "об’єкт права". Також необхідно дослідити позиції прихильників так званих "моністичних" та "плюралістичних" теорій об’єкту правовідношення, проаналізувати їх та визначити власне поняття об’єкту господарського правовідношення.

Під час виділення видів та здійсненні правової характеристики змісту об’єктів господарських правовідносин, насамперед, слід звернутися до відповідних положень ГК України та Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) щодо видів об’єктів господарського та цивільного права, та вказати, які з відповідних об’єктів є об’єктами суспільних відносин, які виникають під час здійснення господарської діяльності та які вони при цьому мають особливості.

Під час характеристики третього питання слід звернутися до положень ГК України та проаналізувати їх особливості щодо учасників господарських відносин. При цьому основну увагу слід приділити суб’єктам господарювання (підприємцям). Крім того, необхідно проаналізувати правове становище засновників юридичних осіб та вказати власну позицію щодо їх віднесення до підприємців.

Під час аналізу правового становища фізичних осіб-підприємців слід з’ясувати підстави, момент виникнення та припинення, а також зміст підприємницької правоздатності. Особливу увагу слід приділити встановленим випадкам обмеження фізичних осіб у праві на заняття підприємництвом.

Розгляд юридичних осіб, як суб’єктів підприємництва, передбачає з’ясування їх поняття та ознаки, а також види, охарактеризувати підприємницьку правоздатність та дієздатність комерційних юридичних осіб.

При характеристиці четвертого питання необхідно вказати що є підставами виникнення правовідносин взагалі, та на підставі попереднього аналізу, який зроблений в цій роботі, вказати, які саме юридичні факти можуть бути підставами виникнення господарських правовідносин. При цьому необхідно визначити, які юридичні факти можуть виникати в сфері господарювання, однак не породжують господарські правовідносини.


Тема 3. Суб’єкти господарської діяльності та особливості їх правового становища.

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та види суб’єктів господарської діяльності.

2. Фізичні особи, як суб’єкти господарської діяльності.

3. Обмеження фізичних осіб у праві на заняття підприємництвом.

4. Юридичні особи, як суб’єкти господарської діяльності.

Висновки.


Методичні вказівки.

Під час характеристики першого питання, передусім, необхідно з'ясувати загальне поняття суб'єкта права та суб'єкта правовідношення, як можливого носія суб'єктивних прав і юридичних обов'язків та учасника певних суспільних відносин, що регулюються нормою права. Після цього, виходячи із специфіки господарських правовідносин, слід з'ясувати, хто конкретно може бути їх учасниками. При цьому необхідно звернутися до положень ГК України та проаналізувати його положення про учасників господарських відносин. Зауважимо, що основну увагу слід приділити суб’єктам господарювання (підприємцям). Також необхідно проаналізувати правове становище засновників юридичних осіб та вказати власну позицію щодо їх віднесення до підприємців.

Друге питання передбачає характеристику правового становища фізичної особи-підприємця. Оскільки відповідно до законодавства фізичні особи, як суб'єкти підприємницької діяльності, не можуть бути обмежені в цивільній правоздатності і повинні володіти необхідним обсягом цивільної дієздатності, в роботі слід з'ясувати, що представляєсобою правоздатність і дієздатність фізичної особи, а також наявність загальних правил щодо їх обмеження. В роботі слід вказати, з якого моменту виникає підприємницька правосуб'єктність фізичних осіб, і який її обсяг. Також необхідно охарактеризувати підприємницьку дієздатність фізичних осіб. Зокрема необхідно вказати порядок укладення відповідних договорів, межі майнової відповідальності, підстави та порядок припинення підприємницького статусу тощо. Окремо слід зупинитися на можливості застосування положень про юридичну особу щодо фізичних осіб-підприємців, та вказати які саме норми можуть бути застосовані у даному випадку, а які ні.

Проводячи правову характеристику фізичних осіб, як підприємців, слід відзначити, що правовий статус фізичної особи багато в чому залежить від її взаємозв'язку з конкретною державою. Конституція та закони України встановлюють загальні положення, що стосуються правового статусу громадян держави, іноземних громадян, осіб без громадянства, осіб з подвійним громадянством та біженців. На підставі аналізу законодавства України слід визначити загальні засади надання права на заняття підприємництвом іноземцям, особам без громадянства, особам з подвійним громадянствам та біженцям.

Розгляд третього питання має певну специфіку. Так, наряду з загальними підставами, що обмежують правосуб'єктність фізичних осіб законодавець окремо встановлює ряд обмежень по заняттю підприємництвом у відношенні окремих категорій фізичних осіб. Такі обмеження встановлюються Конституцією України, загальним і спеціальним законодавством. В роботі слід з'ясувати стосовно яких категорій встановлені такі обмеження, підстави і порядок їх застосування та мету, що переслідується. Також необхідно з'ясувати за допомогою яких ще засобів може бути досягнута відповідна мета і зробити висновок про доцільність встановлення таких заборон для певних категорій фізичних осіб.

Розгляд четвертого питання передбачає з’ясування поняття юридичної особи та її ознак. Крім того, необхідно визначитися з видами юридичних осіб, основним розмежуванням, в цьому разі, буде поділ юридичних осіб на публічні і приватні, а також комерційні (підприємницькі) і некомерційні (непідприємницькі). Особливої уваги заслуговує класифікація підприємницьких юридичних осіб. Разом з тим слід вказати і види некомерційних організацій та особливості заняття ними підприємництвом.

Оскільки правове становище юридичних осіб характеризується правоздатністю і дієздатністю, то в роботі необхідно з'ясувати з якого моменту вони виникають і коли припиняються. Даючи характеристику правоздатності юридичних осіб слід звернутися до відповідних положень ЦК України та ГК України та викласти свою позицію стосовно того, чи є вона спеціальною (статутною), чи ні.

Розглядаючи питання, пов'язані з дієздатністю юридичних осіб необхідно з'ясувати поняття і органи управління юридичної особи, їх загальну компетенцію та порядок формування. Також необхідно зупинитися на правовому становищі філіалів, представництв та інших відокремлених підрозділів юридичної особи. Окремої характеристики потребує відповідальність юридичних осіб. В завершенні роботи слід відзначити засоби індивідуалізації юридичних осіб в комерційному обороті.

Тема 4. Джерела господарського права.

Орієнтовний план:

Вступ.

1.Загальна характеристика джерел господарського права.

2.Конституція України як джерело господарського права.

3.Цивільний та Господарський кодекси України, як джерела господарського права.

4. Закони Українияк джерела господарського права.

5. Підзаконні нормативні акти, локальні нормативні акти, звичаї ділового обороту як джерела господарського права.

Висновки.


Методичні вказівки.

Розкриваючи перше питання, необхідно звернутися до теорії права та з’ясувати поняття джерел права, їх видів та загальної юридичної характеристики. Після цього необхідно розглянути поняття господарського права і, виходячи з останнього, слід визначити види його джерел, їх систему та співвідношення окремих елементів такої системи між собою. Також необхідно з’ясувати поняття окремих джерел та дати їм загальну юридичну характеристику.

При розгляді другого питання слід звернутися безпосередньо до Конституції України. Слід відмітити, що вона містить певні норми права, що прямо стосуються правового регулювання господарських правовідносин та інші норми права, які стосуються господарських правовідносин опосередковано. Тому, необхідно встановити відповідні конституційні норми та надати їм належну правову характеристику.

Під час розгляду третього питання, насамперед, необхідно розглянути питання про можливість правового регулювання певних відносин за допомогою двох кодексів. При цьому слід звернутися до досвіду закордонних країн та з’ясувати тенденції, що існують в світі стосовно такої можливості. Говорячи про ЦК України як джерело господарського права, необхідно вказати які саме його норми регулюють господарські правовідносини. Оскільки ГК України в цілому присвячений регулюванню господарських правовідносин, то в роботі необхідно охарактеризувати його зміст та структуру. Нарешті, автор повинен порівняти ЦК України та ГК України, виділити існуючі проблеми (протиріччя, дублювання певних положень, закріплення різних понять стосовно тих самих інститутів тощо) та вказати власне бачення шляхів вирішення цих проблем.

Під час розгляду четвертого питання, що стосується законів України, як джерел господарського права, автор повинен запропонувати їх класифікацію та вказати які основні закони відносяться до тієї чи іншої групи. Серед можливих груп законів можна запропонувати такі: закони, що визначають особливості правового становища окремих суб’єктів господарської діяльності; закони, що встановлюють умови заняття господарською діяльністю; закони, що встановлюють межі здійснення господарювання; закони, що встановлюють особливості заняття окремими видами господарської діяльності тощо. В роботі також необхідно вказати співвідношення Законів України та Декретів Кабінету Міністрів України, що були прийняті Урядом під час надання йому особливих повноважень.

Розкриваючи п’яте питання роботи слід вказати, які саме підзаконні нормативні акти є джерелами господарського права, вказати найбільш важливі підзаконні нормативні акти та розглянути існуючу проблему співвідношення підзаконних нормативних актів та законів, як джерел господарського права.

Говорячи про локальні нормативні акти, як джерела господарського права, слід надати поняття локального нормативного акту. Крім того, необхідно провести порівняння між локальними нормативними актами, що є джерелами господарського права і підзаконними нормативними актами та локальними нормативними актами, як джерелами інших галузей права (зокрема трудового).

Окремо необхідно торкнутися поняття звичаїв ділового обороту як джерел господарського права. В роботі необхідно вказати як фіксуються звичаї ділового обороту, у якому порядку вони можуть бути підставами для застосування при регулюванні господарських правовідносин та при винесенні судових рішень господарськими судами.


Тема 5. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.

Орієнтовний план:

Вступ.

1.Створення юридичних осіб як суб’єктів підприємницької діяльності.

2.Поняття та загальна характеристика державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

3.Порядок вчинення реєстраційних дій при державній реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

4. Правовий режим Єдиного державного реєстру.

Висновки.


Методичні вказівки.

При розгляді першого питання слід надати загальну характеристику утворення суб’єкту підприємницької діяльності, зокрема виділити та охарактеризувати стадії утворення юридичних осіб. Говорячи про