Міністерство освіти і науки України Мукачівський державний університет Кафедра обліку та фінансів

Информация о документе:

Дата добавления: 05/11/2014 в 03:36
Количество просмотров: 30
Добавил(а): Крістінка Ірчак
Название файла: m_n_sterstvo_osv_ti_nauki_ukra_ni_mukach_vskiy_der.doc
Размер файла: 273 кб
Рейтинг: 0, всего 0 оценок

Міністерство освіти і науки України Мукачівський державний університет Кафедра обліку та фінансів

Міністерство освіти і науки України

Мукачівський державний університет

Кафедра обліку та фінансів











Звіт

про виробничу практику











Студента_________________________

(назва ВУЗу, група)

________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

Місце практики___________________

________________________________

Керівник практики від ВУЗу________

________________________________

Керівник практики від підприємства_

________________________________

(посада)

________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)





Мукачево, 2014 р.

ТЕМА 1. Облік і аналіз грошових потоків підприємства і розрахункових операцій


Підприємство «Пікард Україна» як і будь-які підприємства здійснюють грошові потоки в переважній більшості в безготівковій формі, але вони мають право також здійснювати готівкові обороти безпосередньо на місці своєї виробничо-фінансової діяльності. Для цього «Пікард Україна» має в розпорядженні належно обладнану касу.

Каса – це спеціально обладнане приміщення, призначене для приймання, видачі та зберігання готівки, інших цінностей і касових документів.

У касі підприємства можуть зберігатися:

  • Грошові кошти в національній та іноземній валюті;

  • Грошові документи (путівки, проїздні квитки, талони тощо);

  • Бланки суворої звітності;

  • Цінні папери, придбані в інших підприємств.

Грошові кошти, які знаходяться в касі підприємства і використовуються в ході його господарської діяльності називають готівкою.

Касові операції регулються Положенням «Про проведення касових операцій в національній валюті в Україні» затвердженим НБУ від 15.12.2004 № 637. Згідно нього, для проведення виплат з каси підприємства може використовуватися як готівка, отримана з банку, так і виручка. При цьому гранична сума платежу з каси підприємства іншому підприємству протягом одного дня не повинна перевищувати 10000 грн., при цьому кількість підприємств, з якими проводяться розрахунки, необмежена. У разі перевищення даної суми, кошти в розмірі перевищеної суми додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня.

Ліміт залишку готівки в касі – граничний розмір готівки, що може залишатися в касі на кінець робочого дня. Цей ліміт встановлюється банком з урахуванням специфіки роботи підприємства, обсягів його касових операцій, віддаленості від банку. Для підприємства «Пікард Україна» ліміт залишку готівки в касі становить 300 грн., так як підприємство рідко використовує готівку як форму розрахунку. Усю готівку понад ліміт слід здавати в банк у визначеному порядку та визначений строк, передбачених договором. Дане правило не поширюється на готівку, одержану в банку для виплати заробітної плати. Вона може зберігатися в касі протягом трьох днів. Після цього вона повинна депонуватися і здатися в банк. Якщо ліміт не встановлено, то вся наявна готівка (крім одного неоподаткованого мінімуму громадян – 17грн.) повинні перерахувати в банк.

Касові операції оформляються такими документами:

  • КО-1 Прибутковий касовий ордер;

  • КО-2 Видатковий касовий ордер;

  • КО-3 Журнал реєстрації прибуткових і видаткових документів;

  • КО-4 Касова книга;

  • КО-5 Книга обліку прийнятих і виданих коштів.

Приймання касою готівки, в тому числі з банку, оформляється прибутковим касовим ордером (Додаток 1). При прийманні готівки видається квитанція з підписом головного бухгалтера і касира, засвідчена печаткою.

Видача готівки з каси оформляється видатковим касовим ордером (Додаток 2) або належно оформленими платіжними відомостями (Додаток 3). Документи підписує керівник і головний бухгалтер. До ВКО можуть додаватися заяви, розрахунки тощо. Якщо готівка видається фізичній особі, касир вимагає пред’явити документ, який засвідчує особу.Фізична особа підписується у ВКО про одержання готівки і зазначає суму словами.

Кожного дня касир має скласти звіт касира – документ, який передається касиром в кінці кожного дня до бухгалтерії і представляє собою відривний листок касової книги (Додаток 4). Касові документи після цього комплектуються, номерюються і зберігаються протягом 36 місяців.

Також кошти з каси можуть видаватися працівникам підприємства на відрядження або в підзвіт. Перелік осіб, яким видається аванс підзвіт, встановлюється наказом керівника, що служить документом на видачу авансу на господарські потреби, а в разі видачі авансу на відрядження оформ­люється, крім того, і посвідчення про відрядження.

Фактичні витрати, оплачені підзвітними особами, підтверджуються товарними і фіскальними чеками магазинів, квитанція­ми відділень зв’язку, актами куплі-продажу — на підтвердження господарських витрат; проїзними документами, квитанціями готелів тощо — на підтвердження витрат на відрядження. Зведеним документом витрат, оплачених підзвітними особами, є авансовий звіт(Додаток5),не пізніше 3-х робочих днів після повернення з відрядження і на наступну добу після одержання авансу на господарські потреби.

Для обліку грошових коштів в касі передбачений активний рахунок 30 «Готівка».

Відповідно до чинного законодавства підприємства зберігають свої грошові кошти на поточних рахунках в банках України на договірних засадах.

Розрахунки у безготівковій формі здійснюються у порядку визначеному нормативними актами НБУ. Підприємства можуть відкривати поточні та інші рахунки в різних банках. ТОВ «Пікард Україна» активно використовує безготівкові розрахунки, тому має поточні рахунки в національній валюті в декількох банках, зокрема АТ «Райфайзен Банк Аваль», АТ «ЗлатоБанк» та інші.

У разі відкриття двох і більше рахунків в національній валюті, власник рахунків протягом трьох днів з дня відкриття або закриття рахунків визначити один основний рахунок, на якому обліковуватиметься заборгованість, що списується, і повідомляє номер цього рахунку Державній податковій адміністрації, в якій підприємство обліковується як платник податку та банкам, у яких відкриті інші рахунки.

Для відкриття поточного рахунку в банку повинні подавтися такі документи:

  • Заява про відкриття рахунку в банку;

  • Копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства в органах державної влади (нотаріально засвідчена);

  • Копія зареєстрованого статуту;

  • Картка із зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком і підпису платіжних доручень;

  • Копія документа, що підтверджує взяття на податковий облік;

  • Копія документу про реєстрацію в пенсійному фонді;

  • Копія установчого договору господарського товариства;

  • Протокол загальних зборів для колективного підприємства.

Поточний рахунок закривається на підставі заяви власника; рішення органу, на який покладено функції щодо ліквідації підприємства; рішення суду чи за договором.

Форми та порядок застосування безготівкових розрахунків регламентовано Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні».

Для безготівкових розрахунків використовують:

  • Платіжне доручення – документ, який містить письмове доручення платника банку про списання коштів з його рахунку і перерахування їх (Додаток 6);

  • Платіжна вимога-доручення – документ, де верхня частина це вимога одержувача до платника про сплату коштів, а нижня частина це доручення платника банку перерахувати кошти на рахунок отримувача;

  • Меморіальний ордер – використовується лише банком для списання коштів з рахунку відповідно до рішення суду;

  • Розрахунковий чек – документ, який містить розпорядження власника рахунку установі банку сплатити чекодержателю зазначену у чеку суму;

  • Акредитив – форма безготівкових розрахунків, при якій банк за дорученням свого клієнта зобов’язаний виконати третій особі (бенефіціанту) за доставлені товари, а також надати повноваження іншому банку здійснити цей платіж.

Для відображення грошових коштів на рахунку в банку в національній валюті використовують рахунок 311. Підставою для відтворення операцій з наявності і руху грошових коштів на рахунку 311 є виписка банку (Додаток 7). Нй реєструються всі операції з надходження та списання коштів на поточному рахунку і показується залишок на початок і кінець дня. До виписки додаються розрахунково-платіжні документи.

Так як ТОВ «Пікард Україна» є підприємством, яке працює з давальницькою сировиною, яке надходить з Німеччини, то воно звичайно має поточні рахунки в іноземній валюті. При цьому облік валютних операцій на цих рахунках ведеться в національній валюті, але перераховується щодо кожної валюти окремо за курсом НБУ. Для обліку цих рахунків використовують 312 рахунок і методичні засади регламентуються П(с)БО 21.

Однією з найважливіших умов стабільного функціонування підприємства є грошові надходження, які представлені грошовими потоками від усіх видів діяльності, які мають забезпечувати мінімально необхідний розмір грошових коштів в засобах обігу і оборотному капіталі, поєднуючись при цьому з ціллю найбільш ефективного використання коштів.

Метою аналізу грошових потоків є виявлення  рівня достатності формування грошових потоків та ефективності їх використання.

Розглянемо динаміку грошових коштів ТОВ «Пікард Україна» за даними фінансової звітності (таблиця 1.1.).

Таблиця 1.1.

Динаміка грошових коштів ТОВ "Пікард Україна"(тис.грн.)

№п/п

Грошові кошти та їх еквіваленти

Роки

2011

2012

2013

1.

Кошти на п/р:

- в нац.. валюті;

- в іноземній валюті;


3,700

7,900


6,389

20,555


9,637

30,300

2.

Кошти в касі підприємтва

2,0

2,0

1,0

За даними таблиці можна зробити висновок, що на підприємстві «Пікард Україна» спостерігається значні збільшення коштів як на поточному рахунку в національній валюті, так і в іноземній. Кошти в касі підприємства знаходилися майже на стабільному рівні, окрім зменшення в 2013 році.

Таблиця 1.2.

Динаміка руху грошових коштів ТОВ "Пікард Україна"(тис.грн.)

№ п/п

Рух грошових коштів

Роки

2011

2012

2013

1.

Чистий рух коштів від операційної діяльності

30,500

45,0


57,800

2.

Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності

(10,355)

(11,150)

(17,289)

3.

Чистий рух коштів від фінансової діяльності

(15,994)

(16,125)

(23,570)

За даними таблиці бачимо, що по кожному показнику з кожним роком спостерігається тенденція зростання, що є позитивним явищем.

Ефективність використання оборотних активів на «Пікард Україна» визначається за допомогою низки показників, а саме:

  • швидкість обертання, обчислюється за формулою:

О = ( С*Д ) / Р , (1.1)де,

О – термін обертання оборотних коштів;

С – середні залишки нормованих оборотних коштів;

Д – тривалість періоду, за який обчислюється обертання;

Р – обсяг реалізованої продукції.

  • коефіцієнт обертання, характеризує кількість оборотів оборотних коштів за звітний період. Чим більше оборотів здійснюють оборотні кошти, тим краще вони використовуються.

К = Р/С, (1.2)

Для підприємства «Пікард Україна» цей показник рівний 112,75, що є позитивним.

  • коефіцієнт завантаження, характеризує величину оборотних коштів на 1 грн реалізованої продукції.

К = С/Р (1.3)

На «Пікард Україна» цей показник має значення 0,002 і це є позитивним, тому що, чим менше оборотних коштів припадає на одну гривню реалізованої продукції, тим краще вони використовуються.





ТЕМА 2. Облік і аналіз ефективності використання виробничих запасів

Запаси — активи підприємства, які:

  • утримуються для подальшого продажу за умов звичайної діяльності

  • перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

  • утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

У балансі запаси оцінюються за первісною вартістю або за чис­тою вартістю реалізації.

Порядок визначення балансової вартості залежить від шляху надходження запасів на підприємство.

Первісна вартість запасів, придбаних за плату, складається з витрат підприємства, пов’язаних із придбанням. До них включаються:

  • суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

  • суми ввізного мита;

  • суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

  • транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

  • інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів).

Так, не включаються до первісної вартості:

  • понаднормовані втрати і нестачі запасів, що виникли під час транспортування запасів;

  • проценти за користування позиками, одержаними для придбання запасів;

  • витрати на збут;

  • загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосеред­ньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів.

Ці витрати відносяться до витрат діяльності того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо первісна вартість запасів суттєво змінилася на дату складання балансу або запаси зіпсовані, застарілі, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду, то як балан­сова вартість використовується чиста вартість реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершенн я їх виробництва та реалізацію.

Різниця між первісною вартістю запасів і чистою вартістю реалізації та вартість повністю втрачених запасів списуються на витрати звітного періоду із відображенням у позабалансовому обліку. Після встановлення осіб, які мають право відшкодовувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості й доходу звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що були уцінені, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення сторнується запис про попереднє зменшення вартості запасів.

Для ведення бухгалтерського обліку запаси класифікують на такі групи:

  • сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

  • незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

  • готова продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

  • товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

  • молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського і лісового господарства.

  • МШП - це предмети, строк корисної експлуатації яких становить менше одного року.

Запаси, що надходять від постачальників, супроводжуються такими документами: накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей, податкова накладна, рахунок-фактура тощо.

Поняття «склад» на «Пікар Україна» відсутнє, бо це підприємство, яке працює з давальницькою сировиною на замовлення згідно контрактів.

Надходження запасів від власного виробництва оформляється накладною, яка виписується в двох примірниках. Один використовується як прибутковий документ складу, другий — як розходний документ цеху, що здав невикористані матеріали, відходи виробництва, напівфабрикати, готову продукцію.

На підставі документів про оприбуткування здійснюються записи в картках складського обліку (форма М-12), які є регістром аналітичного обліку запасів на складі.

Методи оцінки запасівпри списанні:

  • ідентифікованої собівартості одиниці запасів;

  • середньозваженої собівартості;

  • собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

  • собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

  • нормативних затрат;

  • ціни продажу.

За ідентифікованою собівартістю оцінюються запаси, що використовуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Метод ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво або продаж, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Метод ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю перших за часом одержання запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей, цін.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Існують певні особливості в обліку МШП:

  • на рахунку 22 обліковуються тільки МШП на складі (тому рахунок 22 не має субрахунків);

  • при відпусканні МШП зі складу в експлуатацію їх вартість списується з рахунка 22 на рахунки обліку витрат, (рахунки класу 9 "Витрати діяльності"). Таке списання, в свою чергу, передбачає тільки кількісний облік МШП, які знаходяться в експлуатації;

  • на МШП, які обліковуються на рахунку 22, не нараховується знос. Малоцінні та швидкозношувані предмети, термін експлуатації яких перевищує один рік або операційний цикл, відображаються у складі необоротних активів на субрахунку 112 "Малоцінні матеріальні активи" з нарахуванням амортизації.

Списання МШП оформлюється Актом на списання МШП

«Пікард Україна» надає лише послуги і працює лише з давальницькою сировиною, тому не користується жодним з методів оцінки запасів при списанні.

Залишки незавершеного виробництва на початок звітного періоду є одним із видів запасів підприємства.До незавершеного виробництва відносяться продукція, роботи, що не пройшли всіх стадій (фаз, переділів) виробництва, передбачених технологічним процесом, а також вироби, які не укомп­лектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання.

Витрати на незавершене виробництво визначаються за даними рахунка 23 «Виробництво», на якому протягом звітного періоду ведеться облік операційних витрат виробничого характеру.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договору із замовником, відповідає технічним умовам і стандартам. Випуск з виробництва готової продукції і оприбуткування її на складі здійснюється на підставі накладної, яка складається у двох примірниках. Один примірник використовується для оприбуткування продукції на складі, другий — повертається цеху, який випустив продукцію.

Відвантаження готової продукції замовнику здійснюється на підставі накладної, яка виписується робітником складу і підписується представником покупця або робітником транспортно-експедиційного відділу. Після відбирання і відвантаження продукції виписується рахунок-фактура, де вказується покупцю назва відвантаженої продукції, її кількість, належна сума з врахуванням податку на додану вартість.

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства використовується рахунок 26 «Готова продукція».

Первісна оцінка запасів може суттєво змінюватися протягом звітного періоду. З цією причини на дату складання балансу запаси переоцінюються по чистій вартості реалізації.

У разі уцінки запасів різниця між первісною вартістю запасів і чистою вартістю реалізації списується на витрати звітного періо­ду із відображенням в позабалансовому обліку.

У разі дооцінки запасів різниця між первісною вартістю запасів і чистою вартістю реалізації відноситься на збільшення додат­кового капіталу.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що були уцінені, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, запис про попереднє зменшення вартості цих запасів сторнується.

Переоцінка запасів завжди здійснюється після проведення інвентаризації.

Інвентаризація обов’язково проводиться перед складанням річ­ного звіту, в разі матеріально відповідальної особи, після стихійних лих, пожеж, у випадках ліквідації підприємства, передачі майна в оренду, при виявленні фактів крадіжок та зловживань, а також за розпорядженням судових і слідчих органів.

Результати інвентаризації, а також висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом, який передається керівникові підприємства для затвердження. Керівник зобов’язаний протягом п’яти днів після завершення інвентаризації прийняти рішення про оприбуткування надлишків і списання нестач і затвердити протокол інвентаризації.

Таблиця 2.1

Оцінка забезпеченості матеріальними ресурсами ТОВ «Пікард Україна»

№ п/п

Назва показника

Формула

Період

2012 р.

2013р.

1.

Матеріаломісткість

Матеріальні затрати/Випуск продукції

65,891/112,3=0,587

99,633/205,545= 0,485

2.

Матеріаловіддача

1/Матеріаломісткість

1/0,355 = 2,817

1/0,43 = 2,326

3.

Сировиномісткість

Напівфабрикати(затрати) + сир. І мат. (затрати) /Випуск продукції

77,633/135,350=0,574

81,590/200,810= 0,406

4.

Енергомісткість

Електроенергія(затрати)/Випуск продукції

1,5/120,150 = 0,012

2,0/200,810 = 0,009

5.

Паливомісткість

Паливо(затрати)/Випуск продукції

2,010/135,640 = 0,015

2,080/210,500 = 0,009

За даними таблиці можна зробити такі висновки, що матеріаломісткість зменшилася в 2013 році в порівнянні з попереднім роком; матеріаловіддача також в незначних розмірах; сировино місткість також змінилася в сторону зменшення в незначних розмірах; енергомісткістьта паливо місткість також в суттєвих розмірах не змінилися, а це свідчить про стабільність витрат підприємства «Пікард Україна».





ТЕМА 3. Облік і аналіз праці та заробітної плати


Одним із важливих поточних зобов’язань, що систематично виникають у процесі господарської діяльності, є зобов’язання перед працюючими по заробітній платі.

Заробітна плата — це винагорода в грошовій формі працівнику за затрачену працю. Вимірюються затрати праці відпрацьованим часом (у разіпогодинної оплати) або обсягом виконаної роботи чи виготовленої продукції (в разі відрядної оплати).

Контракти — це письмові договори підприємства з працюючим, яким також встановлюється обсяг, якість роботи, строк виконання та рівень оплати. Укладаються контракти, як правило, на тривалий час. Трудовий договір — це теж письмова угода підприємства з працюючим, що носить разовий характер.

Державними нормативними актами встановлюється мінімальний рівень зарплати, оплату за невідпрацьований час, а також види та розміри утримань із заробітної плати.

Функції з облікучисельності і складу працюючих на підприємстві «Пікард Україна» виконує відділ кадрів.

Є такі типові форми первинного обліку праці:

  • П-1 Наказ про прийняття на роботу працівника;

  • П-2 Особова картка працівника;

  • П-3 Наказ про надання відпустки;

  • П-4 Наказ про припинення трудового договору;

  • П-5 Табель обліку використання робочого часу;

  • П-6 Розрахунково платіжна відомість працівника;

  • П-7 Розрахунково-платіжна відомість зведена;

Підставою для зарахування на роботу служить наказ керівника або записка про прийом на роботу, що оформляються на підставі заяви.Для зарахованого на роботу заводиться особова картка з обліку кадрів і оформляється трудова книжка.

Переміщенням.оформляється наказом керівника, а при присвоєнні вищого кваліфікаційного розряду до наказу додається рішення кваліфікаційної комісії. Дані про переміщення записуються до трудової книжки із затвердженням круглою печаткою підприємства.

Наказом керівника оформляється також надання відпустки і звільнення. Протягом однієї доби після оформлення наказу на звільнення трудова книжка повертається працівникові, а бухгалтерія здійснює повний розрахунок заробітної плати.

Підставою для нарахуваннязаробітної плати при погодинній оплаті,служить табель обліку робочого часу, який є іменним спис­ком працюючих, до якого щоденно записуються дані про відпрацьований час у годинах, а при неявках — причини. Табельного обліку достатньо для нарахування зарплати в разі погодинної оплати.

Підставою для нарахування заробітної плати робітникам у разі відрядної оплати служать різні документи: наряди, маршрутні листи, рапорти (відомості) виробітку та деякі інші.

На «Пікард Україна» для нарахування заробітної плати використовують погодинну оплату праці, тому підставою для нарахування її є табель обліку робочого часу.

Наприкінці місяця дані про виробіток і заробітну плату групуються і складаються розрахун­ково-платіжні або розрахункові і платіжні відомості.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи та винахідництво й особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних і компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.

«Пікард Україна» активно використовує систему преміювання. На даному підприємстві є низки видів премій, а саме : за ефективність, за економію шкіри, за присутність на робочому місці, за лояльність тощо.

Синтетичний облік використання фонду оплати праці і розрахунків з працюючими ведеться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».

Нарахування на заробітну плату — це податок, який сплачує роботодавець. Цим податком обкладаються практично всі виплати найманим працівникам.Заробітна плата не є винятком. У нашій країні цей податок називається єдиний соціальний внесок (далі ЄСВ). Він включає в себе повний соціальний пакет, законодавчо передбачений нашою державою. Цей пакет складається з пенсійного страхування(виплата пенсії), страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (оплата лікарняних, догляд за дитиною тощо), страхування, пов’язане з виникненням нещасних випадків на виробництві (компенсація повної або часткової втрати працездатності). Його величина залежить від класу професійного ризику, який встановлює Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, за інформацією про підприємство, наданої йому Пенсійним фондом. Існує спеціальна таблиця, в якій передбачено 67 класів професійного ризику, де кожному з класів відповідає певна ставка податку у відсотках. Ставка цього податку перебуває в межах від 36,76 % для 1 класу до 49,7 % для 67 класу. Якщо на підприємстві працює інвалід, то до його доходів застосовується спеціальна (знижена ) ставка цього податку, в розмірі 8,41 %. Також знижена ставка передбачена для оплати лікарняних листів — 33,2 %. На «Пікард Україна» застосовується клас ризику, тобто 37,06 %.

Утримання із заробітної плати — це податки, які утримуються з суми доходу,яка виплачується працівнику, проте їх перерахування до відповідних бюджетів покладено на плечі роботодавця.

Таких податків із зарплати в нашій країні утримується два:

• ЄСВ — сума, яку працівник зобов’язаний сплатити до відповідних фондів, з будь-якого одержуваного на підприємстві доходу. Розмір цього податку має два значення 3,6 % і 2 %. Перша ставка застосовується до всіх доходів, що виплачуються працівникові на підприємстві, крім лікарняних, а друга, відповідно, тільки до суми оплати лікарняного листа.

• Податок на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) — податок, що стягується з доходів фізичних осіб та надходить у місцевий бюджет міста, де зареєстроване підприємство. Якщо говорити про зарплату, одержуваної громадянами України, то його ставка буде дорівнювати 15 %, а якщо перевищує дохід розмір 12180 грн., то ПДФО становитиме 17 %.

Тут потрібно зауважити, що для деяких категорій населення передбачена податкова соціальна пільга з ПДФО, яка звільняє частину (або весь) дохід таких громадян від сплати цього податку. На даний момент ця пільга дорівнює 50 % мінімальної заробітної плати, у тому випадку, якщо доходи цих громадян не перевищують встановлену межу 1710 грн.

В особливих випадках, коли співробітники працюють на підприємстві мають особливі заслуги або є багатодітною матір’ю або батьком, розмір пільги з ПДФО для них може бути 75 % чи 100%, з відповідним збільшенням гранично допустимого доходу. Пільга в будь-якому розмірі надається тільки за письмовою заявою співробітника в бухгалтерії підприємства.

Кожен громадянин, або іноземний громадянин, що перебуває у трудових відносинах із підприємствами, незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевоі приналежності, або працює за трудовим договором у фізичноі особи, має право на відпустки.

Щорічна відпустка, яка в свою чергу поділяється на:

- основна відпустка. Надається найманим працівникам, якщо вони працювали не менш ніж рік. Тривалість основної відпустки повинна бути не менш ніж 24 календарних дні. Також є окремі категоріі працівників, відпустка яких повинна бути більш ніж 24 дні. Ці категорії прописані узаконодавстві. Це такі категорії, як шахтарі, рятувальники, працівники лісового господарства тощо.

-  додаткова відпустка, за роботу із шкідливими та важкими умовами праці. Кабінетом Міністрів Украіни затверджено Список, який визначає працівників, що підпадають під цю категорію. Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором.

-  додаткова відпустка за особливий характер роботи. Тут також треба керуватися Списком. Тривалість такої відпустки визначається колективним або трудовим договором, в залежності від часу роботи конкретного працівника у важких умовах. Така відпустка може тривати до 35 днів для працівників, які виконують роботи пов’язану із додатковим нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, або у складних географічних та геологічних умовах; або до 7 днів для працівників із ненормованим робочим днем.

-  інші.

Такожіснують соціальні відпустки, які поділяються на:

  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами. Тривалість відпустки становить до 70 календарних днів перед пологами та 56 днів – після пологів. Відпустка після пологів може бути подовжена до 70 днів, у зв’язку із ускладненнями пологів.

  • відпустка для догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку. За бажанням матері, після закінчення відпустки після пологів, ій може бути надана відпустка для догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку

  • додаткова відпустка працівникам, які мають дітей. Така відпустка може надаватися жінці, яка має дві або більше дитини до 15 років, або дитину-інваліда, одинокій матері або батьку. Тривалість такої відпустки складає 10 днів без урахування святкових та неробочих днів.

Сума відпускних розраховується шляхом множення середньоденноі заробітноі плати за розрахунковий період на кількість календарних днів, що припадають на відпустку.

Середньоденна заробітна плата розраховується як відношення загальної суми заробітної плати за розрахунковий період до кількості днів у розрахунковому періоді.

Період для розрахунку середньоденної заробітної плати складає 12 повних календарних місяців, що передують наданню відпустки. Якщо працівник пропрацював на підприємстві менше року, то заробітна плата розраховується за фактично відпрацьований час. Розрахунковий період вважається з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.Кількість календарних днів у розрахунковому періоді зменшується на вихідні та неробочі дні.

Премії включаються у розрахунок у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Сума лікарняних входить до суми для розрахунку середньоденної заробітної плати, так як лікарняних немає у переліку виплат, що виключаються із цієї суми.

Оплата лікарняних поділяється на дві складові: оплата перших п’яти днів лікарняного (проводить роботодавець та відносить ці витрати до складу валових витрат підприємства) та оплата всіх інших днів лікарняного (виплата проводиться роботодавцем, проте потім фонд соціального страхування компенсує ці витрати шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок або шляхом зменшення суми зобов’язань роботодавця до фонду).

Оплаті підлягають робочі дні, що припадають на період тимчасової непрацездатності працівника. В підтвердження цього звертаємося до Порядку, у п.2 якого зазначено:оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Сума лікарняних визначається як добуток середньоденної заробітної плати на коефіцієнт страхового стажу робітника (який може бути до 5 р. – 60%, від 5-8 р. – 80%, більше 8 р. – 100%) і на кількість днів тимчасової непрацездатності, згідно з листком непрацездатності, виданим у встановленому порядку.

Звіти, які подаються до контролюючих органів у зв’язку з нарахуванням та виплатою заробітної плати підприємством «Пікард Україна» (крім статистичних звітів):

  • Першим звітом є так званий Додаток 4. У ньому заповнюється інформація про повноту нарахування та утримання ( в розрізі кожного співробітника ) з ЄСВ. Такий звіт подається щомісяця до 20 числа місяця наступного за звітним до територіального відділення Міністерства доходів і зборів. Цей же термін передбачений і для сплати цього податку ( за умови нарахування зарплати за попередній місяць), незалежно від того виплачена вона на цю дату чи ні.Даний звіт включає в себе 9 таблиць і їх перелік. Найчастіше на підприємствах заповнюється 1 і 6 таблиці. У першу таблицю заносяться зведені дані про нарахування та утримання податку на підприємстві, довідково наводиться заборгованість по зарплаті, сума виплаченої зарплати за попередній період, встановлені терміни виплати зарплати на підприємстві, кількість застрахованих співробітників і пр. У шостій таблиці в розрізі кожного застрахованого співробітника наводяться дані про суму отриманого доходу за кожним видом окремо (зарплата, лікарняні ), період за який виплачено такий дохід і сума утриманого податку. У всіх інших таблицях наводиться інформація про нарахування та утримання ЄСВ для спеціальних категорій громадян (що проходять строкову військову службу, пр. ), а також інформація про дату прийому на роботу та звільнення співробітників.

  • Другим звітом є форма 1 -ДФ. Вона подається щокварталу протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу в регіональне відділення Міністерства доходів і зборів. У ній по кожному співробітнику вказується сума нарахованого та виплаченого доходу по кожному з видів окремо, а також сума утриманого та перерахованого ПДФО у зв’язку з виплатою такого доходу. Крім того, наводиться інформація про те, чи користується конкретний співробітник пільгою з ПДФО, а також про дату його прийняття на роботу або звільнення.

  • Третій звіт називається «Розподіл чисельності працівників», подається він у фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві один раз на рік, до 25 січня наступного року. Тут вказуються всі види доходів, які отримувало підприємство за рік у розрізі кодів видів економічної діяльності (якщо їх декілька), а також кількість співробітників, які були задіяні для отримання цього доходу. Ці дані наводяться як в абсолютних величинах (тис. грн.), так і відсотковому співвідношенні. Після подачі цього звіту фонд може переглянути клас професійного ризику, присвоєний підприємству, і прийняти рішення про збільшення або зменшення ставки ЄСВ на наступний рік.

На підприємстві «Пікард Україна» на даний момент часу працюють близько 250 чоловік. Організаційна структура даного підприємства є лінійно-функціональною.

У таблиці 3.1 дана оцінка забезпечення ТОВ «Пікар Україна» трудовими ресурсами.





Показники

Кількість за пер. осіб

Абсол. Відх (+,-)

Темп росту, %

2011

2012

2013

2012

2013

2012

2013

Середньообліков

чисельність працівників

150

200

250

+50

+50

0,33

0,25

зокрема:

● чоловіки

● жінки


50

100


70

130


100

150


+20

+30


+30

+20


0,4

0,3


0,43

0,15

Середньообліков

чисельність

робітників

150

200

250


+50


+50


0,33


0,25

зокрема, керівників,

спеціалістів, службовці


15


15


15


0


0


0


0

Таблиця 3.1

Оцінка забезпечення ТОВ «Пікард Україна» трудовими ресурсами

За даними таблиці можна зробитивисновок, що на підприємстві «Пікард Україна» спостерігається тенденція зростання персоналу. Найбільше працівників у 2013 році, я у 2011 найменша кількість працівників. Також видно, що у складі персоналу підприємства переважають жінки. Отже, працівники зростають у 2012 році на 0,33 %, а у 2013 році на 0,25 % (чисельність робітників), а чисельність керівників, службовців та спеціалістів ні.

Також для аналізу руху персоналу використовують такі показники:

  • Коефіцієнт обороту по прийому – це відношення кількості прийнятих працівників до середньоспискової чисельності працівників. Для «Пікард Україна» цей показник становить у 2011 р. – 0,5; у 2012 р. – 0, 25; а у 2013 – 0,27.

  • Коефіцієнт обороту з вибуття – це відношення усіх вибулих працівників до середньоспискової чисельності. Цей показник на підприємстві дорівнював: у 2011 р. – 0,02; у 2012 р. – 0,03; у 2013 р. – 0,02.

  • Коефіцієнт плинності кадрів - відношення вибулих з підприємства працівників з неповажних причин (з ініціативи працівника, через прогули, порушення трудової дисципліни тощо) до середньоспискової чисельності. У 2011 р. – 0,02; у 2012 р. – 0,03; у 2013 р. – 0,02.





ТЕМА 4. Облік іаналіз основних засобів на підприємстві

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні активи, також розкриття їх у фінансовій звітності визначено в П(с)БО 7 «Основні засоби».

Основні засоби (далі ОЗ) – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (операційного циклу) та переносять свою вартість поступово за допомогою амортизації.

Придбані ОЗ зараховуються на Баланс за первісною вартістю, в яку включають такі витрати: суми без непрямих податків, що сплачуються постачальнику за актив; суми, що сплачуються підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт; реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі; суми вїздного мита; суми непрямих податків, сплачені у зв’язку з придбанням, які не відшкодовуються; витрати зі страхування ризиків, пов’язаних з доставкою ОЗ; витрати на установку, монтаж чи ремонт.

Переоцінена вартість ОЗ – це вартість після їх переоцінки. Якщо балансова вартість відрізняється від реальної більше ніж на 10%, то треба здійснити дооцінку ОЗ, а якщо менша – то уцінку.

Є такі типові форми обліку ОЗ:

  • ОЗ-1 Акт прийому-передачі ОЗ;

  • ОЗ-2 Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих ОЗ;

  • ОЗ-3 Акт списання ОЗ;

  • ОЗ-6 інвентарна картка обліку ОЗ;

  • ОЗ-8 картка обліку руху ОЗ;

  • ОЗ-14 Розрахунок амортизації;

Надходження ОЗ на підприємство може бути шляхом: створення за допомогою будівництва або виготовлення власними силами; придбані за власні кошти; одержані як внесок до статутного капіталу; переведення з оборотних активів; безоплатно отримані; оприбуткування раніше не обліковуваних активів. Надходження ОЗ оформлюється Актом прийому-передачі ОЗ (форма ОЗ-1). Після оприбуткування ОЗ на підприємстві для кожного ОЗ присвоюється інвентарний номер і оформлюється інвентарна картка.

Вибуття ОЗ може бути шляхом: списання в результаті їх непридатності; реалізації ОЗ; пере класифікації на ОЗ утримувані для продажу. Вибуття ОЗ оформлюється Актом на списання ОЗ.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості ОЗ протягом строку їх корисного використання. Обєктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Існує п’ять методів нарахування амортизації ОЗ:

  1. Прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на строк корисного використання об’єкта ОЗ;

  2. Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання з результату від ділення ліквідаційної вартості на його первісну вартість.

  3. Прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації обчислюється як добуток залишкової вартості або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на річну норму амортизації;

  4. Кумулятивний, за яким річна сума амортизації обчислюється як, добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.

  5. Виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації.

Метод нарахування амортизації ОЗ обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання. ТОВ «Пікард Україна» використовує прямолінійний метод нарахування амортизації ОЗ.

Розрахунок амортизації ОЗ в бухгалтерському обліку оформлюється Розрахунком амортизації (форма ОЗ-14), так як ТОВ « Пікард Україна» промислове підприємство.

При оцінці ефективного використання ОЗ на підприємстві «Пікард Україна» використовують дві групи показників: узагальнюючі та конкретні.

До узагальнюючих відносять:

  • Фондовіддача, характеризує обсяг виробленої підприємством продукції (послуг) у вартісних вимірниках одиницею основних виробничих фондів. Цей показник у 2012 р. склав 2,35, а у наступному році – 2,55. Спостерігаємо зростання і це є позитивним явищем.

  • Фондомісткість, представляє собою показник, зворотний показнику фондовіддачі, тобто він показує, на яку суму потрібно придбати основні виробничі фонди підприємству для випуску необхідних обсягів продукції (послуг).

  • Фондоозброєність, розраховується як співвідношення вартості активної частки основних виробничих фондів і чисельності промислово-виробничого персоналу в максимально завантажену робочу зміну підприємства. Цей показник становив у 2012 році – 5100,47 грн/людину, а у 2013 році – 5500грн/людину і ця зміна є позитивною.

  • Коефіцієнт введення ОЗ у виробництво, показує, на яку суму було введено фондів порівняно з їх вартістю на кінець підзвітного періоду. Цей показник становив у 2012 році – 2,55, а у 2013 році – 3,15.

  • Коефіцієнт вибуття ОЗ, показує, на яку суму були вилучені фонди порівняно з їх вартістю на початок підзвітного періоду. Цей показник дорівнює 0, тому що ТОВ «Пікард Україна» створене у 2011 році, тому ОЗ ще не списувалися.







ТЕМА 5. Облік формування собівартості реалізованої продукціїта аналіз прибутковості підприємства

Облік витрат за видами діяльності передбачає групування втрат за їх призначенням на рахунках класу 9 «Витрати діяльності».

Витрати операційної діяльності поділяються на такі, що безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції, наданням послуг чи виконанням робіт, і витрати, що пов’язані з організацією, управлінням, обслуговуванням і забезпеченням основної діяльності. Перша група витрат включається до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), а друга обліковується відокремлено. До неї відносяться адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Структура собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) :

  • виробнича собівартість продукції (робіт, послуг);

  • нерозподілені постійні загальновиробничі витрати;

  • понаднормовані виробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) — основна складова собівартості реалізованої продукції, яка формується протягом звітного періоду на рахунку 23 «Виробництво».Її структура:

  • прямі матеріальні витрати;

  • прямі витрати на оплату праці;

  • інші прямі витрати;

  • загальновиробничі витрати.

До прямих матеріальних витрат відносяться:

  • вартість сировини та основних матеріалів;

  • вартість купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

  • вартість допоміжних та інших матеріалів.

Прямі витрати на оплату праці включають:

  • заробітну плату робітників, зайнятих у виробництві продук­ції, виконанні робіт або наданні послуг;

  • інші виплати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Інші прямі витрати — інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо).

Прямі витрати включаються до виробничої собівартості окремих видів продукцій (робіт, послуг) на підставі первинних документів про витрати матеріалів, сировини та інших виробничих запасів, документів про виробітку робітників, розрахунків бухгал­тера про відрахування на соціальні заходи та інші. Особливістю прямих витрат є те, що вони включаються у собівартість окремих видів продукції, робіт та послуг без попереднього розподілу.

Загальновиробничі витрати, як частина виробничої собівартос­ті, мають непрямий характер, оскільки пов’язані з виготовленням групи або всієї продукції, виконанням усіх послуг чи робіт.

Загальновиробничі витрати включають:

  • витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями, тощо; відрахування на соціаль­ні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, діль­ницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

  • амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

  • амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

  • витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

  • витрати на вдосконалення технології й організації виробницт­ва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надій­ності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі,

  • витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

  • витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

  • витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

  • витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього природного середовища;

  • інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються на змінні і постійні.

Змінні загальновиробничі витрати — витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

Постійні загальновиробничі витрати — витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

Змінні та постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат (вид продукції, робіт, послуг) із використанням бази розподілу.

Базою для розподілу загальновиробничих витрат можуть бути:

  • години праці;

  • заробітна плата;

  • обсяг діяльності;

  • прямі витрати.

Під час розподілу загальновиробничих витрат необхідно враховувати фактичний рівень потужності діяльності підприємства у співставленні його з нормальним.

Нормальна потужність — очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат, виходячи з фактичної потужності звітного періоду, постійні — виходячи з нормальної потужності.

Калькуляція- це спосіб групування витрат для визначення собівартості окремих видів продукції. Калькуляція собівартості оформлюється у вигляді документа, в якому всі витрати за встановленим переліком витрат відображаються за об’єктами і статтями витрат.

Враховуючи специфіку підприємства«Пікард Україна», основною діяльністю якого є  надання послуг, найбільш доцільно, на нашу думку, застосовувати простий метод калькулювання, який використовується підприємствами, що виготовляють однорідну продукцію (надають однорідні послуги) і не мають незавершеного виробництва.Собівартість виготовленоїпродукції (наданих послуг) в даному разі складають всі витрати на її виготовлення (надання), понесені підприємством за місяць.

Слід зазначити, що П(С)БО 16 визначає структуру собівартості послуг для організації бухгалтерського обліку відповідних витрат операційної діяльності. Згідно з цим положенням собівартість реалізованих послуг складається з прямих виробничих та загальновиробничих витрат. Ні адміністративні витрати, ні витрати на збут, ні інші не включаються до собівартості реалізованих послуг у системі рахунків бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 15.1 П(С)БО 16 до загальновиробничих витрат відносяться оплата праці апарату управління цехами, дільницями, тому зарплату завідувача складом, оператора складу та нарахування на неї слід обліковувати у складі загальновиробничих витрат.

Зазначені витрати обліковуються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Слід звернути увагу, що П(С)БО 16 визначено порядок розподілу загальновиробничих витрат, але через те що у підприємств, які надають послуги, залишку незавершеного виробництва на кінець звітного періоду, як правило, немає, тобто всі затрати, які обліковувались на рахунку 23 «Виробництво», списуються на рахунок 90 «Собівартість реалізованої продукції», потреби у проведенні розподілу загальновиробничих витрат, як передбачено додатком 1 П(С)БО 16, не виникає.

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризується показником прибутку або збитку. Отримання прибутку є основною метою будь-якої підприємницької діяльності. Від розміру отриманого прибутку залежать формування власного капіталу, виконання зобов'язань перед бюджетом, фінансування інвестицій, а також платоспроможність підприємства. Прибуток як головний показник ефективності діяльності підприємства виступає і як критерій визначення рівня виплат дивідендів, як визначальний фактор при встановленні рівня заробітної плати і винагороди адміністрації.

Обсяг прибутку підприємство одержує від основної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій.
Завдання бухгалтерського обліку фінансових результатів полягає у визначенні кількісних і якісних параметрів фінансового результату: прибуток чи збиток; формування даних щодо фінансових результатів для потреб складання фінансової звітності й податкових декларацій; інформаційне забезпечення порядку розподілу прибутку та здійснення операцій щодо розрахунків за сумами належних до бюджету податків та обов'язкових платежів, з акціонерами та засновниками за нарахованими їм дивідендами, формування резервів власного капіталу тощо.

Для обліку фінансових результатів використовують рахунки 79 "Фінансові результати" та 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". Якщо рахунок 79 "Фінансові результати" є номінальним і на кінець звітного періоду закривається (сальдо немає), то рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" є пасивним і його сальдо відображається в балансі. На рахунку 79 "Фінансові результати" обліковуються на окремих субрахунках результати основної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності, надзвичайних подій. Основні вимоги до визнання складу та оцінки доходу викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 "Дохід".









ТЕМА 6. Особливості обліку непрямих та прямих податків

Взаємовідносини підприємства з бюджетом визначаються діючою в Україні системою податків та інших обов’язкових платежів.

Податки — це обов’язкові платежі, які належить сплатити юридичній чи фізичній особі до державного чи місцевого бюджету.

Визначення та погашення зобов’язань перед бюджетом по загальнодержавних податках регулюється законами України, а перед місцевими бюджетами — рішеннями органів місцевого самоврядування.

Основними податковими платежами підприємства «Пікард Україна»є:

  • податок на додану вартість;

  • податок з прибутку;

  • податок з доходів фізичних осіб;

  • податок на землю;

  • інші.

Основ­не місце в податковій системі належить податку на додану вартість (ПДВ), по якому виникає необхідність вести облік податкового кредиту (зобов’язання бюджету перед підприємством) і податкового зобов’язання (зобов’язання підприємства перед бюджетом). Податковий кредит оплачується постачальникам матеріалів, послуг та іншим кредиторам і зменшує величину зобов’язання перед бюджетом. Податкове зобов’язання — це загаль­на сума податку, що нараховується до бюджету і сплачується підприємству покупцями за відвантажену готову продукцію і замовниками за виконані роботи. Таким чином до бюджету сплачується різниця в сумі податкового зобов’язання та податково го кредиту.Податкова звітність з ПДВ: податкова декларація з ПДВ, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з самостійним виявленням помилок. Звітний податковий період подання Декларації з ПДВ є місяць., ставка податку 20%.

Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.Ставка податку 18%. Основна податкова звітність з даного податку – Декларація з податку на прибуток підприємств, дана форма подається раз в рік.

Платниками ПДФО є: фізична особа-резидент, яка отримує дохід як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.Ставки податку: 15%, 17%, 20%, 25%, 30%. Податкова звітність з ПДФО являється форма 1ДФ. Звітним податковим періодом подання цього звіту є квартал.

Синтетичний облік розрахунків підприємства з бюджетом за всіма видами платежів, а також санкцій за порушення податкового законодавства, які також вносяться в дохід бюджету ведеться на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами».